- понурий
- göñülsiz, keyfsiz, sönük
Українсько-турецький словник. 2009.
понурий
Look at other dictionaries:
понурий — а, е. 1) З опущеною головою, поглядом; похилений. 2) Сумний, зажурений. || Похмурий. || Мовчазний, непривітний. || Який насупився; нахмурений. 3) Невеселий, гнітючий. 4) Позбавлений яскравих барв, темний, непривабливий. || Безрадісний,… … Український тлумачний словник
понурий — прикметник … Орфографічний словник української мови
понурість — рості, ж. 1) Стан за знач. понурий 2), 3). 2) Властивість за знач. понурий 1), 4) … Український тлумачний словник
похмурий — 1) (про погоду, пору року, частину доби, небо із хмарами, дощем, мрякою; про предмети оповитий темрявою, імлою), хмурий, хмарний, хмурний, спохмурнілий, похмурнілий, нахмурений, насуплений, понурий; хмуристий (трохи хмурий); безрадісний,… … Словник синонімів української мови
вовкуватий — а, е. Похмурий, понурий. || Відлюдкуватий … Український тлумачний словник
нахмурений — а, е. 1) Який нахмурився, має понурий, невдоволений вигляд. || Який виражає стан суворості, невдоволення, задумливості. 2) перен. Похмурий, темний (про предмети і явища природи) … Український тлумачний словник
понуристий — а, е, діал. Похмурий, понурий … Український тлумачний словник
понуро — Присл. до понурий … Український тлумачний словник
понуруватий — а, е. Трохи понурий … Український тлумачний словник
суворий — а, е. 1) Надзвичайно вимогливий до себе і до інших. || Зовнішність або поведінка якого свідчить про тверду вдачу; непривітний, похмурий. || Власт. такій людині. || Сповнений твердості, непохитності. || Який виражає твердість, непохитність;… … Український тлумачний словник
хмуровокий — хмуроо/кий, а, е, зах. У якого понурий погляд; сердитий … Український тлумачний словник
